Багрина, -ни, ж. Болото, богатое родниками мѣсто.
Безлісий, -а, -е. Безлѣсный. Безліса сторона.
Блаватний, -а, -е. Шелковый.
Відмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відмовити, -влю, -виш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Чи не закинути ще раз? — То й закиньмо, — одмовив Панько. 2) Отговаривать, отговорить. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде. 3) Отказывать, отказать. Уранці йде Олеся дружок збірати; куди вступить, усюди одмовляють. 4) Отбивать, отбить. Відмовилась мого любка від мого порога. 5) Произносить, произнесть. Молитву відмовляє і про шахрайство гадає. Жид борухи відмовляє. 6) Заговаривать, заговорить (отъ болѣзни). Я від вас (пропасниць) знаю, од всіх одмовляю: не мучте бідних христіян.
Джу́ронька, -ки, м. Ум. отъ джура.
Запальчо́вувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзывать шипы на концахъ колесныхъ спицъ.
Лапсердак, лапсердик, -ка, м. Родъ длинной верхней еврейской одежды.
Мсти́ти, мщу, мстиш, гл. Мстить. Встрѣчено въ фальсифицированной исторической пѣснѣ: Вовкулакам, кателикам, мстючи зраду здала.
Переговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Переговариваться. Чую — з батьком переговорюються, що прийшли до вашої милости од пана Ігната.
Прилипчик, -ка, м. Эпитетъ чіпчика, очіпка въ свад. пѣснѣ. Вже мені бинда обридла, а вже ж мені чіпчик прилипчик — т. е. мов прилип до голови — такъ хорошо пришелся.
