Жалісли́во, жа́лісно, нар. 1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. Сидить голубка, жалосно гуде. Ум. жалісненько. (Зозуленька) жалісненько закувала.
Життя́, -тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Звання козаче, а життя собаче. Яке життя, така й смерть. за життя́ = за живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Ум. життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку.
Завда́рім, нар. Задаромъ, за безцѣнокъ. Татарин, братіку, татарин, продав сестрицю завдарім, та взяв завдатку калину.
Зуривочний, -а, -е. Непрочный, шаткій. Слово сомнительное, встрѣченное лишь въ пѣснѣ о Саввѣ Чаломъ, видимо подправленной кѣмъ-то и напечатанной въ «Запорожской Старинѣ» Срезневскаго: Хоч спісивий, не спісивий, пани кажуть, Сава, да недобра, зурівочна стала його слава.
Леміщаний, -а, -е. Изъ лемішки. Леміщані вареники.
Обріжка, -ки, ж. Ременная или веревочная часть кнута.
Пілтина, -ни, ж. Половина ствола ели расколотаго въ длину.
Поскрібач, -ча, м. Царапающій.
Спасениця, -ці, ж.
1) Спасающая свою душу.
2) Говѣльщица.
Тирхати, -хаю, -єш, гл. Приводить въ безпорядокъ, разбрасывать.
