Виделка 2, -ки, ж. Вилка. Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів — того й заводу в неї не було.
Жовні́р, -ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Ум. жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.
Забивни́й, -а́, -е́ Неукатанный (о дорогѣ).
Завда́леки нар. = завдальшки.
Звечорі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Повечерѣть.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні.
Киснути, -сну, -неш, гл.
1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію.
2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути?
3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день.
4) — у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути.
Мазка́ 2, -ки, ж. Кровь. Черномор. Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів? Вишептати від чорної мазки.
Порозвалювати, -люю, -єш, гл. Развалить (во множествѣ). Де були цілі, де порозвалювані землянки.
Прохатарь, -ря, м. = прохач. Пришили прохатарі ті, що на церкву просять. — Ну, набери їм ківш пшениці.
