Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запикуватися

Запи́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. запи́катися, -каюся, -єшся, гл. Заминаться, замяться въ рѣчи, заикаться, заикнуться. Він став казати та й запинавсь. Черк. у. Вибачайте, будьте ласкаві, що я знехотя... не навмисне... розсипав ваші вишні... промовив Радюк, запикуючись. Левиц. Пов. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИКУВАТИСЯ"
Єхидкува́тий, -а, -е. Ехидненный, злой и лукавый. Хто врозуміє єхидкувату простоту. Греб. 323.
Зграсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Уничтожить до основанія. Аф. 451.
Кукувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о сычѣ). Коли сичі кукувакають на хаті, треба чекати мерця в хаті. Грин. І. 255.
Наскіпати Cм. наскіпувати.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.
Перералювати, -люю, -єш, сов. в. перералити, -лю, -лиш, гл. 1) Перепахивать, перепахать ралом. Грин. II. 210. 2) Провести борозду ралом чрезъ что нибудь.
Поважко нар. Тяжеловато.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Грин. III. 593. Так би й потліли живцем в нечистоті. Левиц. І. 91.
Снодійний, -а, -е. Снотворный. Снодійні маки. Щог. Сл. 67.
Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. Ми проскурки було на ціду печемо. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПИКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.