Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать.
Дого́їти, -го́ю, -їш, гл. Долѣчить, заживить рану, нарывъ и т. п.
Замалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Закрасить. «Заший, серце, роспорочку въ мому черевичку!» — Зашию, зашию, іще й замалюю.
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. Дали кужелю прясти. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. дим кужілем. Дымъ клубами.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться.
Мітли́ця, -ці, ж. Названіе нѣсколькихъ растеній: a) Festuca pratensis. б) Dactylis glomerata L. в) Avaena puhesceus L. г) Bromus mollis L. д) Agrostis vulgaris. e) — біла. Agrostis alba. ж) Aira spica venti.
Надбіга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надбі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать, подбѣгать, подбѣжать. Нас дівчат усіх гаптувати посадила. Сама й учить та раз-по-раз надбіга, чи шиємо.
Пробивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пробити, -б'ю́, -єш, гл. 1) Пробивать, пробить. Не бий, бо проб'єш. Піп його тоді книжкою як узяв бить — і голову пробив йому. головою стіни не проб'єш. Плетью обуха не перешибешь. 2) Протыкать, проткнуть, проколоть. Чогось моє серце як ножем пробито. Прострѣливать, прострѣлить. Ой пливе щука з Кременчука да пробитая з лука.
Стійний, -а, -е. 1) Цѣнный, стоющій. Цей кінь спойніший за того. 2) Достойный. Стойний чоловік.
