Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл.
1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш.
2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. сов. в. витикати, -каю, -єш.
3) Утыкать, утыкать.
4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Дворе́ць, -рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований.
Зукрасити Cм. зукрашати.
Кателицтво, -ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів.
Кути, -кую́, -єш, гл. = кувати.
Перечикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. перерѣзать.
Похильний, -а, -е. = похилий 1. Похильнеє дерево похиляється, а покірливе дитятко поклоняється. Нігде мені постояти під похильним тином.
Просвітний, -а, -е. Просвѣтительный.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Очам світлость показав.
Шляшечок, -чка, м. Ум. отъ шлях.
