Висмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. висмикнутися, -нуся, -нешся, гл. Выдергиваться, выдернуться. Висмикнувся кінець мотузка.
Дочасто́вувати, -вую, -єш, сов. в. дочастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить потчивать.
Капелія, -лії, ж. Капелла, оркестръ. У містечку Берестечку капелія грала, молодая Бондарівна з хлопцями гуляла.
Котолупня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ убиваютъ и обдираютъ кошекъ, а въ переносномъ смыслѣ — мѣсто пытокъ.
Повзун, -на, м.
1) Ползунъ.
2) Въ вѣтряной мельницѣ: брусья, на которыхъ поворачивается мельница.
Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі.
Провулок, -лка и -лку, м. Проулокъ.
Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Останню копійку протратив.
Свідомий, -а, -е. 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома — хиба ж ми не знаємо її. Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. 3) Сознательный.
Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака.
