Владичиця, -ці, ж. Владычица. Ти не раба, о, ні! владичиця ти пишна.
Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. — ре́шту. Доконать. Піп йому додав регату: аж у Сібір завдано. — рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. — слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш?
Допрі́ти Cм. допрівати.
Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Капосниця, -ці, ж. Пакостница.
Погріб 2, -ре́бу, м. Погребеніе.
Рапчати, -чу́, -чи́ш, гл. = рапкати.
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності.
Чорнява, -ви, ж.
1) Чернота, собраніе чернѣющихъ вдали предметовъ.
2) Черныя тучи.
Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо.
