Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Грахви́н, -на, м. Графинъ.
Гудо́к, -дка́, м. Родъ духового инструмента. Гудеть, як гудок.
Любува́ння, -ня, с. 1) Ласки; любовныя ласки. 2) Удовольствіе, наслажденіе чѣмъ-либо.
Наддягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. Снять верхнее платье. Приїде, склонила головою, добридень... і наперед усього з хустини і на стіл її (паляницю), а вже потім і привітаться і щоб там наддягтись.
На́зва, -ви, ж. Названіе, наименованіе.
Обточувати, -чую, -єш, сов. в. обточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Обтачивать, обточить. Токарь обточив ніжку.
2) Очистить на решетѣ. Обточи жито, бо з горошком.
3) = оточи́ти. Рейментарь вколо Луг обточив.
Особний, -а, -е. = особий.
Перетинок, -нку, м. Небольшой поперечный плетень. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що-вечоринки.
Сійба, -би, ж. = сівба. Жито на сійбу. Він дуже мудро зробив, роздавши людям зерно на сійбу. На Семена — середня сійба. Далі оранка на зімину, ще далі — сійба.
