Відучатися, -чаюся, -чуюся, -єшся, сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться.
Гиллякуватий, -а, -е. = гіллястий Прийдеш у ліс, найдеш товстого дуба гиллякуватого.
Обмацати, -ся. Cм. обмацувати, -ся.
Писарь, -ря, м.
1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. Ум. писарець, писарьок. писарчик.
Підбурок, -рка, м. Желѣзный, съ деревянной ручкой, багоръ для вытягиванія изъ воды пойманнаго сома, въ подмогу рыболовному крючку, которымъ обычно ловятъ сома.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти.
Хвисткий, -а, -е. Гибкій. Одна дівча була гостренька.... Швидка, гнучка, хвистка, порскенька.
Цілитель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені.
Чом, чому, нар. 1) Отчего, почему, зачѣмъ. Чом ти не прийшов учора? Чом ти не косиш свого проса? Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? Чому чорт мудрий? — Бо старий. Воли мої половії, чому не орете? чому ні? А почему-же? Конечно да! Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? — Чому ні? Беріть собі, котру схочете. чом таки. Почему же, почему бы. І справді, чом таки не скажеш людям, Марусе? озвалась я до неї. 2) Чому.
Шкульно нар. = шкулко. Шкульно на його буде, як прийдетьсся годувати й матір.
