Бовт, -та, м.
1) Ботъ, ботало, снарядъ, которымъ вспугиваютъ рыбу: длинный шесть, на концѣ котораго прикрѣпленъ полый внутри конусъ со срѣзаннымъ верхомъ, — отъ удара въ воду этимъ конусомъ получается сильный звукъ. Иногда вмѣсто конуса просто утолщеніе на концѣ шеста. Закинув рибалка сітку.... і почали бовтами полохати рибу. Вдарю бовтом раз і вдруге, сонну рибу сполохну.
2) Палка, лопатка для мѣшанія растворенной извести (у каменщиковъ) или жидкости для дубленія кожи (у кожевниковъ).
Брязкало, -ла, с.
1) Побрякушка, погремушка.
2) = било 1? Ударивши (при церкви — сторожъ) в брязкало.
3) Тотъ, кто брякаетъ, бряцаетъ, бренчитъ.
Віджинати, -на́ю, -єш, сов. в. віджати, відіжну, -неш, гл. Жать, сжать за долгъ.
Замі́стя, -тя, с. За́городье, предмѣстье.
Парцьошка, -ки, ж. = барцьошка.
Роздиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. роздертися, -деруся, -решся, гл.
1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. У церкві надвоє роздерлась завіса.
2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать.
Скорушина, -ни, ж. = скорух.
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
Точок, -чка, м. 1) Ум. отъ тік. дути точо́к. Cм. тічок. 2) Толкучка, толкучій рынокъ. Плутаються, як на точку міщанки. 3) У косарей: выдолбленная изъ дерева посудина, привязываемая къ поясу; въ нее наливаютъ воды и кладуть брусокъ для точенія косы. Cм. кушка 1.
Шматур'я, -р'я, с. соб. Куски. Данилко.... (буде) шматур'я прохати од хати до хати. Шматків напрохали, собаки нагнали, торбу розірвали, шматки похватали.