Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горлиця 1

Го́рлиця 1, -ці, ж. 1) Горлинка, родъ дикаго голубя. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 2) Родъ танца. Мкр. Н. 29. 3) Пѣсня про горлинку. Заспіває про Чалого на Горлицю зверне. Шевч. 8. 4) Употр. какъ ласкательное слово, особенно въ уменьш. го́рличка. Нехай мене мир не знає, коли я зражу тебе, моя горличко. МВ. ІІ. 63. Ум. Го́рличка. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛИЦЯ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛИЦЯ 1"
Волосувати, -сую, -єш, гл. Таскать за волосы. Він так мене волосував, що й на голові нічого не лишилось. Ольгоп. у.
Го́стонько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Запако́вувати, -вую, -єш, сов. в. запакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Укладывать, уложить, упаковывать, упаковать. 2) Заключить, запереть, сослать. Крав, поки таки запакували в острог. Харьк. Я його запакую в Сібір. Кв. ІІ. 210. 3) Задѣвать, задѣть, заложить куда-либо вещь такъ, что и найти ее трудно.
Курокрад, -да, м. Крадущій куръ. Мир. ХРВ. 256.
Нехотя, нехотячи, нар. Нехотя. П'яні а діти і нехотя правду скажуть. Ном. № 8079. Хиба я зумисне його бив у ніс: нехотячи — ми боролися, я його й теє, а він носом об ослін. Канев. у.
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Салянка, -ки, ж. пт. Синица, Partis. Мнж. 192.
Спродати, -ся. Cм. спродавати, -ся.
Тинфа, -фи, ж. = тимфа = пинхва. Тинфу дали оттаку! Чуб. І. 274.
Ускочити Cм. ускакувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛИЦЯ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.