Безконечниця, -ці ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Блакить, -ті, ж.
1) Голубой цвѣтъ.
2) Синева, лазурь.
Дере́вня, -ні, ж. 1) Лѣсъ, деревья. 2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!... — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Недавно прислав мені деревні на повітку. 3) Деревянный домъ. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. 4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня́, -ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці.
Загнізди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Сдѣлать себѣ гнѣздо. Татари..... степові орлята, що загніздились по-над морем Чорним.
Зуски нар. = дзуски.
Красуватися, -суюся, -єшся, гл.
1) Красоваться. Пишається, красується, сонце зустрічає. Чесна дівка красується косою. Весело йому, легенько і світ йому красується.
2) Цвѣсти (о хлѣбѣ). Жито красується.
Опиряка, -ки, м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Нахилив вишню, очепірився та їсть.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. І порадив мене щиро, куди прямувати. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?
Чо Сокращенное чого (Cм.). Чо хочеш?
