Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горланка

Горла́нка, -ки, ж. = Горло. ЕЗ. V. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛАНКА"
Виголос, -су, м. Произношеніе; выраженіе. Желех.
Викривати, -ва́ю, -єш, сов. в. викрити, -рию, -єш, гл. Открывать, открыть, обнаруживать, обнаружить. Желех.
Герць, -ця, м. = герець.
Ди́шельний, -а, -е. Дышельный.
Огавно нар. Сильно, очень. Огавні ся хвалил. Вх. Уг. 255.
Пожадання, -ня, с. Пожеланіе, желаніе.
Позолота, -ти, ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Чуб. І. 242. Позолота була вся витерта. Левиц. І. 293.
П'ятиголовий, -а, -е. Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву. К. ЧР. 81.
Росклинє, -ня, с. Родъ орнаментики въ рѣзьбѣ. Шух. І. 303.
Сальник, -ка, м. Родъ кушанья. Изрубленная свиная печенка, перемѣшанная съ гречневой кашей и изжаренная въ сальникѣ. Маркев. 162.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.