Віджимати, -маю, -єш, сов. в. віджати, відіжму, -меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое бѣлье. А дівка — чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки.
Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить.
Гарикати, -каю, -єш, гл. Ворчать, дѣлать постоянныя внушенія, придираться. Ви нічого не робите, бо нема на вас кому гарикати.
Гнойок, -йку, м. Ум. отъ гній. Як ноги въ гнойку, то й губи в лойку.
Дігтя́р, -ра́, м. Дегтярникъ. Дігтяр і смердить дігтем.
Зречи, -чу, -чеш, гл. Сказать.
Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы.
Попестити, -пещу, -стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила.
Раченя, -няти, с. Раченокъ, маленькій ракъ.
Священник, -ка, м. = піп.
