Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобина

Гороби́на, -ни, ж. Рябина, Sorbus Aucuparia L. Анн. 336. Вх. Пч. І. 13. Горобина роскинула зелений намет і рясно на їй ягід червоно-злотих. МВ. І. 156. Обступили стару, як горобці горобину. МВ. (О. 1862. III. 69).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБИНА"
Двихті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. 1) Колебаться. 2) Трястись. Така гладка: як іде, так аж двихтить. Харьк.
Дешеви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Дешевить кого, что.
Жизняни́й, -а́, -е́. Жизненный. Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була. К. Дз. 177.
За́силка I, -ки, ж. Пища, что-либо подкрѣпляющее силы — пища или напитокъ. Желех.
Надега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надегну́ти, -ну́, -не́ш, гл.иглу́. Вдѣвать, вдѣть нитку въ игольное ушко. Вх. Зн. 39.
Парахвіянка, -ки, ж. Прихожанка. Ум. парахвія́ночка. Та нехай знає твоя дочка, що то моя парахвіяночка, попа молодого, — священника свого. Чуб.
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви. Желех.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Поперемащувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и перемастити, но во множествѣ.
Пужално, -на, с. Кнутовище. Рудч. Чп. 245. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається. Рудч. Чп. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.