Бранець, -нця, м.
1) Плѣнникъ, военноплѣнный.
2) Рекрутъ. Бранець на стойці.
3) Нанятый человѣкъ для выдергиванія конопли; чаще во мн. ч. бранці.
Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor.
Новонаставлений, -а, -е. Вновь назначенный.
Передержанець, -нця, м. Укрыватель. Ви передержанці! — ревнув писарь, — ви передержуєте біглих.
Пияк, -ка́, м. Пьяница-мужчина.
Поглибати, -баю, -єш, гл. Съ трудомъ полетѣть. Е, після вашого пострілу я запримітив добре, шо одна качка ледве, ледве поглибала, та отам десь певно і впала.
Попричіплювати, -люю, -єш, гл. Прицѣпить (во множествѣ).
Посколочувати, -чую, -єш, гл. Возмутить (воду во многихъ мѣстахъ); взболтать (во множествѣ).
Усидіти, -джу, -диш, гл. Усидѣть. На улицю не піду і дома не всиджу.
Ухиститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Защититься. Вхистився від дощу під деревом. 2) Умудриться, изловчиться. Ухистився так злізти на полицю, що й руками ні за що не брався.
