Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горно

Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНО"
Гільцем нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ. Черк. у.
Гок, -ку, м. Степной загонъ для скота. Мнж. 178.
Довгому́дів, -дова, -ве. Принадлежащій довгомудові. Прийшли вони всі до довгомудової хати. Чуб. II. 96.
Дяченкі́вна, -ни, ж. Внучка дьячка.
Засироти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
Небір, -ра, м. = небіж. Ум. небо́рейко. Вх. Зн. 41.
Подочісувати, -сую, -єш, гл. Дочесать (многихъ).
Рапач, -ча, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Роспачливо нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.