Він мѣст. Онъ. Він старшенький. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий.
До́вба, -би, об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано.
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського.
Невідничок, -чка, м. Ум. отъ не́відник.
Повернути, -ся. Cм. повертати, -ся.
Погавкати, -каю, -єш, гл. Полаять. Собака погавка, а вітер рознесе.
Подовжний, -а, -е. и подовжній, -я, -є. Продольный. — невід. Такой неводъ, въ которомъ его составныя части, отдѣльные куски сѣти, пришиваются по своей ширинѣ и болѣе глубоко погружаются въ воду.
Приумітися, -міюся, -єшся, гл. Сообразить, найтись. Добре хоть ти приумівся сказати.
Прузик, -ка, м. Кузнечикъ.
Чужий, -а, -е. Чужой. Зайшов аж у чужу землю. Чужої дитини не май за свою. Чужа сторона. Чужбина. На чужій стороні кланяйся й вороні. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Ум. чуже́нький, чуже́сенький.
