Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ.
Витрюхати, -хаю, -єш, сов. в. витрюхнути, -ну, -неш, гл. = витрухати, витрухнути. Скрипить дуплинаста деревина від вітру і зовсім, здається, зогнила: середина витрюхла, випала.
Ви́хліб, -ба, м. Шуточное слово, употребленное повидимому въ смыслѣ: отсутствіе хлѣба. Встрѣчено въ нар. разсказѣ, который Cм. при словѣ випшоно.
Муші́я, -шії, ж. Имущество.
Назо́листий, -а, -е. Надоѣдливый.
Підбитеняк, -ка, м. Черный, бѣлыми овчинами опушенный кафтанъ у гуцулокъ.
Розмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. розмахатися, -хаюся, -єшся, гл. Размахиваться, размахаться. Не довго я пожила з ним на волі: і крилам не дали розмахатись. Мати лає, батько лає, дуже й розмахався; ой дав Бог, якось хутко нагай увірвався.
Сміховалець, -льця, м. = сміхованець.
Стрільчик, -ка, м. Ум. отъ стрілець.
Халда-балда, м. Названіе волка въ загадкѣ. Прийшов халда-балда, узяв стрики-брики, почули пойники: вставайте, житники! сідайте на вівсяники, доганяйте халду-балду, одніміте стрики-брики.
