Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобець

Горобе́ць, -бця́, м. 1) Воробей. Веселий як горобець. Ном. № 8471. Води — горобцеві по коліна. Ном. № 14048. 2) Названіе вола цвѣтомъ подобнаго оперенію воробья. КС. 1898. V. ІІ. 42. 3) Родъ орнамента на писанкахъ. МУЕ. І. 205. Ум. Горо́бчик, горо́бчичок. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЕЦЬ"
Виштурити, -рю, -риш, гл. = виштирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
Жиро́ваний, -а, -е. 1) Избалованный, шалунъ. 2) Инкрустированный.
Льоді́вка, -ки, ж. = ледівка. Н. Вол. у.
Неспогадано нар. 1) Неожиданно. 2) Невообразимо, неизъяснимо.
Повтирювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и ути́рити, но во множествѣ.
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш. Посл.
Принамний, -а, -е. Пригодный? способный ? Він у мене геть то принамний до писання. Гаразд пише: од його аби хто прочита. Лебед. у.
Риндзя, -зі, ж. Телячій желудокъ. Вх. Зн. 59.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто. Желех.
Шрамувати, -му́ю, -єш, гл. Дѣлать рубцы на тѣлѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.