Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобець

Горобе́ць, -бця́, м. 1) Воробей. Веселий як горобець. Ном. № 8471. Води — горобцеві по коліна. Ном. № 14048. 2) Названіе вола цвѣтомъ подобнаго оперенію воробья. КС. 1898. V. ІІ. 42. 3) Родъ орнамента на писанкахъ. МУЕ. І. 205. Ум. Горо́бчик, горо́бчичок. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЕЦЬ"
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Г. Барв. 371. Збідніли люде. Камен. у.
Незграбність, -ности, ж. Неловкость, неуклюжесть.
Обтаритися, -рюся, -ришся, гл. Вываляться, испачкаться въ грязи. Кінь обшарився в болоті. Вх. Зн. 42.
Підбороздня, -ні, ж. пт. = веснівка 2. Вх. Пч. II. 8.  
Повощити, -щу́, -щи́ш, гл. Натереть воскомъ. Треба повощити нитки. Черк. у.
Причепенда, -ди, об. = причепа. Чого ти в'яжешся, причепендо? О. 1861. XI. Кух. 23.
Скирта, -ти, ж. Скирда. Котл. Ен. І. 6. А там снопи, а там скирти. Шевч. Скирта сіна. Грин. II. 201. Ум. скирточка.
Супротивець, -вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.
Четирня, -ні, ж. Всѣ четыре колеса въ возу вмѣстѣ. Екат.
Швиркати, -каю, -єш, гл. Производить звенящій шумъ. Швиркає коса. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.