Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гороїжитися

Горої́житися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться, ершиться. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОЇЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОЇЖИТИСЯ"
Буритель, -ля, м. Нарушитель.
За́міль, -лі, ж. Отмель.
Крислатий, -а, -е. Вѣтвистый, развѣсистый. Бересток крислатий. Грин. І. 118.
Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали. Славяносерб. у.
Пообпарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опариться (о многихъ).
Поросточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и росточи́ти, но во множествѣ.
Прочіл, -чола, прочо́лок, -лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.
Рябітися, -біюся, -єшся, гл. Виднѣться въ видѣ отдѣльныхъ пятенъ, точекъ. На горі, далеко за долиною.... щось рябілося, і не пізнати, чи люде ходили, чи товаряка паслась. Св. Л. 211.
Сердега, -ги, серде́ка, -ки, об. Бѣдняга. Сердега в світі не наживсь. Котл. Ен. VI. 30.
Угірок, -рка, м. 1) = огірок. Дам тобі угірок і пуп'янок. Ном. № 566. 2) Родъ. вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. угіро́чок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОЇЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.