Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горошіння

Гороші́ння, -ня, с. = Горохвина. Дивиться — на дубові шість чоловіка горох Молоте: горошіння додолу падає, а горох на дубові остається. Грин. І. 225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОШІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОШІННЯ"
Досте́мено нар. Точно, точь въ точь. Достемено так робиш, як той баран. Рудч. Отак достемено і у нас. Шевч. (О. 1861. X. 5).
Дрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Мельчать.
Лайдак, -ка, м. Бездѣльникъ, мерзавецъ. Дала мене моя мати за лайдака, розійдеться худобонька хоть бы яка. Чуб. V. 210.
Наволічи́ гл. = наволокти. Желех.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
Підсковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. А я трохи не захитався, трохи не підсковзнувсь на стежці. К. Псал. 166.
Розсуканий, -а, -е. Нескладный, непроворный. Ходить як розсукана. Кобел. у. І чим вона хороша? довга та розсукана. Кобел. у.
Тихомирний, -а, -е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.
Торохкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торохкотати.
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Стор. МПр. 16. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. О. 1862. VI. Кост. 12. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить. Сим. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОШІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.