Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горлоріз

Горлорі́з, -за, м. Головорѣзъ, отважный человѣкъ. Ти знаєш він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛОРІЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛОРІЗ"
Зате́клий, -а, -е. Затекшій.
Крисак, -ка, м. 1) = крисаня. Вх. Уг. 247. 2) Оковка на концахъ оси. Желех. Ум. крисачок. Вх. Уг. 247.
Надти́нник, -ка, м. Раст. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. І. 136.
Повищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Повизжать.
Подумати, -маю, -єш, гл. 1) Подумать; поразмыслить. Ой вийду я до Дунаю, стану, подумаю; стану, подумаю, що долі не маю. Чуб. V. 214. Хиба ти подумала, що я украв? Рудч. Ск. II. 25. 2) Задумать. Подумай жениться — то й діток копиця. Ном. 3) — на кого. Заподозрить кого. На Антося ніхто й не подумав. Св. Л. 183.
Понабурковувати, -вую, -єш, гл. Намести снѣгу. Он дивись, як понабурковувало коло хати. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Попримощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и примостити, но во множествѣ.
Ранонька, раночка, -ки, ж. Ум. отъ рана.
Тирва, -ви, ж. Токованіе. Шух. І. 238.
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Шейк. Ум. тупіньки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛОРІЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.