Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горночок

Горно́чок, -чка, м. Горшочекъ. Вх. Лем. 405.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНОЧОК"
Аця́! аця́! меж. Крикъ, чтобы созвать свиней. Звенигор. у.
Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці. Черниг. г.
Голівочка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Джи́ґра, -ри, ж. Ржавчина.
Заме́рзти Cм. замерзати.
Идольство, -ва, с. = идолопоклонство. К. ПС. 130. Идольство борола наша віра. К. МБ. XI. 145.
Ля́шенько, -ка, м. Ум. отъ лях.
Охрести, -тів, м. Принадлежности крестнаго хода: хоругви, кресты и пр. Оттут то було плачу, як охрести та мари принесли. МВ. (О. 1862. І. 87). ЗОЮР. II. 285.
Переїсти Cм. переїдати.
Пчиханє, -ня, с. = чхання. ЕЗ. Ч. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРНОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.