Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горн

Горн, -на, м. см. Горен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРН"
Бирфи, бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ. Гол. І. 145.
Видвигати, -гаю, -єш, сов. в. видвигнути, -гну, -неш, гл. Выдвигать, выдвинуть. Видвигнути свою націю з темряви. К. XII. 7.
Голяка́ нар. 1) Нагишомъ. По кропиві голяка. 2) Въ неразведенномъ видѣ, цѣльнымъ. Він спирт голяка п'є.
Журли́вість вости ж. Склонность къ грусти, печали. Желех.
Навали́ти Cм. навалювати.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у.
Прохолонути Cм. прохолоняти.
Столешник, -ка, м. Мѣняла, мѣняющій деньги на столикѣ. Харьк. г.
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ. Чуб. VII. 403.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.