Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гороб'ячий

Гороб'я́чий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБ'ЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБ'ЯЧИЙ"
Безправний, -а, -е. Беззаконный. Ном. № 8283.
Дя́гель, -лю, м. Раст. a) Angelica sylvestris. ЗЮЗО. І. 111. б) Archangelica officinalis. ЗЮЗО. І. 112.
Жа́хно нар. Страшно.
Жо́сть, -ти, ж. Раст. Ligustrum vulgare.
Злупок, -пка, м. 1) Отрубокъ дерева, изъ котораго выдѣлывается курительная трубка. Вас. 148. 2) У гребенщиковъ: пористая масса подъ периферіей рога. Вас. 163.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля. Маркев. 52.
Лужо́к, -жка, м. Ум. отъ луг.
Повчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в тли повчіплювалась. О. 1861. IV. 149.
Посовуватися, -вуюся, -єшся, гл. Подвигаться.
Прикрит, -ту, м. Родъ растенія. Маркев. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБ'ЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.