Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобчиха

Горобчи́ха, -хи, ж. = Горобка. П'ять горобчих, а потирі горобця, — виходе, що одній горобчисі нема пари. Мнж. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЧИХА"
Барвити, -влю, -виш, гл. 1) Окрашивать, красить. Желех. 2) Наводить ворсу. Шейк.
Мерля́к, -ка, м. Трупъ, мертвець.
Незабудь, -ді, ж. 1) На незабудь. На память. 2) Раст. Myosotis palustris. Вх. Пч. І. 11.
Низити, -нижу, -зиш, гл. Понижать. рушниця ни́зить. Ружье беретъ ниже цѣли.
Обтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обтекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Обтекать, обтечь. Смотрич обтікає город кругом. Св. Л. 213. 2) Обнимать, обнять. Шух. І. 74.
Пообнюхувати, -хую, -єш, гл. Обнюхать (во множествѣ).
Простолюд, -ду, м. Простонародіе. Уман. III. 210.
Усаджувати, -джую, -єш, сов. в. усадити, -джу, -диш, гл. 1) Всаживать, всадить, посадить. В темницю всадіте. АД. І. 38. Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте — все буде однака. Ном. № 2908. 2) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Всадив ножа в груди.
Чайом нар. Притаившись. Там ся за смеречку чайом приховав. Федьк. І. 98.
Шкопирта I, -ти, ж. Игра, состоящая главнымъ образомъ въ бросаніи палокъ такъ, чтобы палка шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.