Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горностайовий

Горноста́йовий, -а, -е. Горностаевый. Горностайова кирея. К. ЧР. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНОСТАЙОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНОСТАЙОВИЙ"
Голопуцьок, -цька, м. 1) Неоперившійся птенецъ. 2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416.
Да́тешній, -я, -є. Платящій подать. Лебед. у.
Дворе́ць, -рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований. Гол. І. 205.
Заді́ти 2, -ся. Cм. задіва́ти, -ся.
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Курокрад, -да, м. Крадущій куръ. Мир. ХРВ. 256.
Нелагода, -ди, ж. 1) Несогласіе. Ой ти старий, я молода, тим між нами нелагода. Н. п. 2) Неудача. Здається й роботящий чоловік, але йому все нелагода.  
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться. Радом. у.
Сухішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться суше.
Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРНОСТАЙОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.