Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горіти

Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Ном. № 14. Без підпалу й дрова не горять. Ном. № 3298. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Ном. № 7566. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Ном. № 10909. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). Г. Барв. 320. 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. Чуб. V. 186. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Шевч. 127. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Шевч. 149. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. Шевч. 620. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. Н. п. Черк. у. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки. Чуб. ІІІ. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІТИ"
Коритний, -а, -е. 1) Относящійся къ кориту. 2) коритна жаба = коритнячка. Вх. Уг. 246.
Ланець, -нця, м. Оборванецъ, оборвышъ, голякъ, сорванецъ. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. І. 5. Ой, мати моя старая, за що ти мене скарала, за ланця мене оддала? Мет. 263. Ув. ланцюга. Ланцюга що дня п'є, прийде додому, мене б'є. Мет. 263.
Лі́тови́ще, -ща, с. 1) Мѣсто и время лѣтняго пребыванія въ горахъ гуцульскаго скота. Шух. І. 197. 2) Слой древесины, опредѣляющій возрастъ дерева. Н. Вол. у.
Міцни́й, -а́, -е́ 1) Мощный, сильный, крѣпкій. Скарай мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чуб. V. 57. Під сивим волоссєм притаїлась здорова, міцна, запекла і правдива душа. Левиц. І. Осавула спав міцним сном. Левиц. І. Міцного напитку не питиме. Єв. Л. І. 15. 2) Прочный. Міцний, як з клочча батіг. Ном. № 13135.
Остобісіти, -шу, -сиш, гл. Надоѣсть до крайности. Гуляв, гуляв аж до кінця курсу! аж остобісіло. Левиц. І.
Продовжити, -ся. Cм. продовжувати, -ся.
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир. Гн. II. 141.
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав. Гол. І. 188.
Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Котл. Н. П. 430. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки. Гол. І. 365.
Шпацірувати, -ру́ю, -єш, гл. Прогуливаться. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.