Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горіти

Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Ном. № 14. Без підпалу й дрова не горять. Ном. № 3298. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Ном. № 7566. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Ном. № 10909. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). Г. Барв. 320. 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. Чуб. V. 186. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Шевч. 127. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Шевч. 149. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. Шевч. 620. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. Н. п. Черк. у. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки. Чуб. ІІІ. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІТИ"
Гріхово́дство, -ва, с. Грѣховодничанье. Там тільки пустота та гріховодство. Кв.
Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. І. 95. Ум. Дарничо́к.
Лопітли́вий, -а, -е. Плохо, неразборчиво говорящій. Шух. І. 33.
Напива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. напи́тися, -п'ю́ся, -п'є́шся, гл. 1) Напиваться, напиться. Хай солодкого меду напивається. Мет. 257. 2) напитися до ко́го. Выпить за здоровье кого. Стань, батеньку, проти мене та напийся до мене повною повненькою, доброю доленькою. О. 1862. IV. 22.
Перекладач, -ча, м. Переводчикъ.
Потирити, -рю, -риш, гл. 1) Потащить. Чуб. II. 541. 2) Швырнуть, бросить. Подають йому. Куди! озьме та так до порога й потире. Драг. 63.
Сум, -му, м. 1) Печаль, грусть. Такий уже мене сум візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені да свекорка батеньком назвати. Н. п. 2) = сом (рыба). Вх. Пч. II. 21.
Торговиця, -ці, ж. 1) Мѣсто, гдѣ происходить торговля скотомъ. На торговиці, де коней та волів продають. О. 1861. VI. 76. На торговиці не було його биків. Камен. у. 2) Торговля, базаръ. Нинька щось мала торговиця була. Камен. у. Нема торговиці без жидівської головиці. Шейк.
Треножити, -жу, -жиш, гл. Спутать три ноги веревкой (у коня). Щоб не втікла коняка, треба її трепожити.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть. Рудч. Ск. І. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.