Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобинець

Гороби́нець, -нця, м. 1) Пометъ воробья. Мил. М. 69. Мил. 31. 2) Раст.: а) = Рогіз. Вас. 176, 207. б) Oxytropis pilosa. Dc. ЗЮЗО. І. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБИНЕЦЬ"
Бритовка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Душогу́бний, -а, -е. 1) Убійственный. 2) Душу погубляющій. Ради душогубної користи. К. ПС. 15.
Дя́чно нар. Охотно, съ радостью. Угор.
Згі́рок, -рку, м. Холмикъ. Збігла прудко на згірок. Мир. ХРВ. 7. Ум. згі́рочок. Веде його на згірочок. МВ. (О. 1862. І. 77).
Навза́води нар. Во весь опоръ, въ карьеръ, во всю прыть, взапуски. За лицарем тим воєводи що тьху навзаводи летять. Котл. Ен. VI. 74. З парубками літати навзаводи, — ото були його забавки. К. ДС. 4.
Перемостити Cм. перемощувати.
Понаколочувати, -чую, -єш, гл. Наболтать, намѣшать (во множествѣ). Понаколочувала такого, що й свині не їстимуть, а вона нам дає. Богодух. у.
Порозмежовувати, -вую, -єш, гл. Размежевать (во множествѣ).
Скудрявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.