Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобинець

Гороби́нець, -нця, м. 1) Пометъ воробья. Мил. М. 69. Мил. 31. 2) Раст.: а) = Рогіз. Вас. 176, 207. б) Oxytropis pilosa. Dc. ЗЮЗО. І. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБИНЕЦЬ"
Д'адже́ж нар. (Вм. да аджеж) = Аджеж.
Зомкнути, -ся. Cм. зімкнути, -ся.
Ікратий, -а, -е. Имѣющій икру. Ікрата риба. Черк. у.
Льо́ка́й, -кая, м. Лакей. Чуб.
Нажи́н, -ну, м. Количество сжатаго хлѣба.
Приладновувати, -вую, -єш, сов. в. приладна́ти, -на́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить.
Стулити, -ся. Cм. стуляти, -ся.
Тиририкати, -каю, -єш, гл. = тирикати. Шейк.
Тілечко II, -ка, с. Ум. отъ тіло.
Третий, -а, -е. числ. = третій. Трета упала поконець серденька. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.