Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобчик

Горо́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ горобець. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЧИК"
Ану́! меж. Ну-ка; ну-лишь, попробуй! Ану лиш, годі тобі лежати! Ану вдарь! Ану ще слово скажи, то так і вилетиш із хати! Харьк. Ану-ну! Попробуй только!
Відгрібатися, -ба́юся, -єшся, сов. в. відгребтися, -буся, -бешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. Александров. у. (Залюбовск.). Ніяк я від його (лиха) ні одіб'юся, ні одгребуся. Мир. ХРВ. 393. Та Бог з вами! — одгрібався Чіпка, — не рад, що й зачепив таку причепу. Мир. ХРВ. 177.
Закопа́ти, -ся. Cм. закопувати, -ся.
Квартонька и кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Лихома́нка, -ки, ж. Лихорадка. Сама як у лихоманці, так і труситься. Кв. І. 15.
Нацмокатися, -каюся, -єшся, гл. Начмокаться.
Переліс, -су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок. Чуб. V. 985.
Поклик, -ку, м. Зовъ, кличъ; воззваніе. К. ХП. 14. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини. К. ЧР. 217.
Такати, -каю, -єш, гл. Дакать, говорить та. Шейк.
Тігітка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus. Вх. Пч. ІІ. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.