Безталанний, -а, -е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Мої безталанні діточки. Коли мене уродила безталанна мати.
Білило, -ля, с.
1) Бѣлая краска, все чѣмъ можно бѣлить, убѣлять. Та й купили білила.... дідам бороди білити. Дівкам чорнило, парубкам білило.
2) = і. біль 1? Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене задержала з вечора до світа. «Ой з китайки, не з китайки, з білого білила». Ум. білилечко.
Бунька, -ки, ж. Глиняный сосудъ, родъ кувшина съ узкимъ горлышкомъ.
Вилягтися, -жуся, -жешся, гл. Разлечься. Виляглись на долинці у холодку, то вже так нам гарно було, що й не сказати.
Вільга, -ги, ж.
1) Мокрота, влага.
2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Лоба́нець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці.
Сухоперний, -а, -е. Вымытый безъ предварительнаго намачиванья и бученья.
Тютюнник, -ка, м. Табаководъ, торговецъ табакомъ, рабочій на табачныхъ плантаціяхъ.
Устидливість, -вости, ж. Стыдливость.
Шкорба, -би, ж. Старая изсохшая, сморщенная женщина. Люборацька за п'ять літ з гожої молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що як би не шкура, то й кістки розсипались би.
