Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мизинча

Мизинча́, -ча́ти, с. = мизинець 2. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЗИНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЗИНЧА"
Байдати, -даю, -єш, гл. Болтать вздоръ, говорить чепуху. Вх. Уг. 226.
Бесідливий, -а, -е. Разговорчивый, словоохотливый. Желех.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Є́нчий, є́нший, -а, -е. = инший. Желех. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш. Грин. ІІІ. 228.
Зголодра́біти, -бію, -єш, гл. Обнищать, обѣднѣть.
Кляпа, -пи, ж. Старая корова. Вх. Лем. 425.
Похмеляти, -ляю, -єш, сов. в. похмели́ти, -лю, -лиш, гл. Опохмѣлять, опохмѣлить. Весь деньочок головоньку похмеляла. Грин. ІІІ. 325.
Свобідний, -а, -е. Свободный.
Упірний, -а, -е. = упертий. Упірна коза вовку користь. Ном. № 2630.
Хоження, -ня, с. Хожденіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЗИНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.