Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горою

Горо́ю нар. По горѣ. Їхати горою. Не купаються дівчата, обходять горою. Шевч. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОЮ"
Багатирський, -а, -е. 1) = багатирів. Г. Барв. 189. 2) Богатырскій. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою. Котл. Ен. 231.
Вивороть, -ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево. Шух. I. 176.
Захлюпатыся, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, замочиться.
Карахонька, -ки, ж. Родъ маленькой тыквы. О. 1861. IV. 34.
Марнува́ння, -ня, с. Напрасная трата, потеря.
Оположитися, -жуся, -жишся, гл. = отелитися. Оположилась корова. Хотин. у.
Прокалатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Простучать въ колотушку; прозвонить. 2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.
Тупісічко нар. = тупісінько. Шейк.
Узгрянишник, -ка, гл. = узгряничанин. К. (Желех).
Шарлат, -ту, м. Багрянець, пурпуръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.