Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горожа

Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОЖА"
Бискупщина, -ни, ж. Епископскія владѣнія.
Зімлість, -лости, ж. Обморокъ, слабость тѣлесная. Вх. Зн. 22.
Копичення, -ня, с. 1) Складываніе, сваливаніе въ кучу. Желех. 2) Складываніе въ копны. Желех.
Мокра́вник, -ка, м. Раст. Stellaria. Вх. Пч. І. 13.
Промугикати, -каю, -єш, гл. Пропѣть подъ носъ, промурлыкать.
Сумлінність, -ности, ж. Добросовѣстность.
Тараскало, -ла, с. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Торочення, -ня, с. 1) Обшиваніе бахромой. 2) Болтовня.
Шанк, -ка, м. Родъ посуды. Мовить до винника, щоб була горілка: винник біжит, бере танком, Андрій біжит, бере збанком. Гол. II. 498.
Штем, -му, м. = шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.