Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городянка

Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДЯНКА"
Істе, -того, с. 1) = іста. Кв. 2) Стволъ дерева? Ум. істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити. Н. п.
Каламітний, -а, -е. = каломутний.
Капарка, -ки, ж. Обѣднѣвшая, обнищавшая.
Пашний, -а́, -е́ О соломѣ: съ примѣсью травы. Пашна солома.
Питльовка, -ки, ж. Крупичатая мука. Кіевск. у.
Полтавець, -вця, м. Житель Полтавской губерніи. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти. Грин. III. 563.
Пробілити Cм. пробілювати.
Салатник, -ка, м. = салата заяча. ЗЮЗО. І. 133.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
Чорноголовка, -ки, ж. Черноголовый, съ черной головой. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.