Безвесельний, -а, -е. Лишенный веселъ. Безвесельні ґалери. К. МХ. 15.

Засми́кувати, -кую, -єш, сов. в. засми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Задергивать, задергать. Засмикали, як циган сонце. Ном. № 10057. 2) Сбивать, сбить съ толку.

Знітитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Притаиться, прижаться робко, съежиться, стараясь быть какъ можно менѣе замѣтнымъ; переносно: уничтожиться, представиться ничтожнымъ. Усякому дає дорогу, а сам знітиться тик, мов той цуцик, ускочивши в хату. К. ЧР. 263. Зігнувся, знітився. МВ. І. 115. Він никне, мовкне, знітившись таїться, як серце кволе в нещасливій долі. К. Дз. 229.

Оспалий, -а, -е. 1) Сонливый. 2) Вялый, лѣнивый, безпечный. Там то невістка, там то оспала, як би її не збудила, то б рано не встала. Чуб. V. 757.

Повстрічатися, -чаємося, -єтеся, гл. Встрѣтиться. Біг кіт із села, а лисичка із лісу, да й повстрічались вони. Рудч. Ск. І. 22.

Потайком нар. = потай. Да й проситься у дівчини потайком. Мет. 121.

Розум, -му, м. 1) Разумъ, умъ. Не штука наука, а штука розум. Ном. № 603. Людей слухай, а свій розум май. Ном. дурний ро́зум. Глупость. Дурний розум у тобі. Мет. з дурного ро́зуму. По глупости. брати на розум. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. Бери, Петре, на розум. Ном. № 6076. на ро́зум навести. Навести на умъ, научить, посовѣтовать, растолковать. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ном. № 6155. з ро́зуму звести. Обмануть, одурачить, сбить съ толку. Як питається, так на розум наведи, а як не питається, так і з того розуму зведи. Ном. № 3311. навчати ро́зуму, навчати на ро́зум. Наставлять. Я її розуму навчала і добра її гляділа. МВ. ІІ. 19. Почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. МВ. ІІ. 9. до ро́зуму приймати. Внимательно слушать. до ро́зуму дійти. Поумнѣть, съ возрастомъ поумнѣть. Яка ще з нею мова? вона ще дурна, нехай перше розуму дійде. МВ. ІІ. 36. до ро́зуму довести. Воспитать, вскормить. Не той тато, що сплодив, а тощ що до розуму довів. Ном. № 7236. держа́ти розум в голові́. Быть благоразумнымъ. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовонці, держи розум та ум добрий в своїй головонці. Чуб. V. 62. добрати ро́зуму. Взять въ толкъ, сообразить, придумать. Мати сина зродила, не добрала розуму та в салдати оддала. Чуб. V. 1008. в ро́зум прийти. Образумиться. не сповна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Моя жінка не сповна розуму, то вона і чого на світі нема — наговорить. Рудч. Ск. І. 187. перевестися на чий ро́зум. Держать чью руку, дѣлать все по чьему указанію. Поки не брав дочки в Солов'їхи, був чоловік, як чоловік, а тепер зовсім перевівся на Палажчин розум. Левиц. Пов. 343. спасти на ро́зум. Прійти на умъ. Нікому така думка не спала на розум. Кв. II. 286. піти, ходити до голови по розум. Думать, подумать, обращаться къ доводамъ ума. Чи він у барвінку купаний, що так дівчат чарує? Коли вже на правду йде, то й мені він чи одну нічку снився. Вже я ходила-ходила до голови по розум, поки схаменулася. МВ. ІІ. 157. 2) Смыслъ. Силкувався Якимко постерегти розум тієї чудної для українця мови. Левиц. І. 244. Ум. розумець, розумок, розумочок, розумонько. Чуб. V. 347. Був мужиком, тепер паную і трохи розумцю набравсь. Алв. 7.

Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха. Ном. № У298.

Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.

Улови, -вів, м. Ловитва, охота. Не тоді собак годують, як но влови йдуть. Ном. Ой поїдем на влови, на влови, товаришу мій! Ном. № 14148. Нема мого пана дома, поїхав на влови. Н. п.