Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городський

Городськи́й, -а́, -е́. Городской. Городське телятко, а сільське дитятко. Ном. № 10491.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДСЬКИЙ"
Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий. К. МХ. 23.
Грубни́й 1, -а́, -е́. = Грубий. Там грубна така корова. Черниг., Ум. Грубне́нький. А він (комисар) був невеличкий, да грубненький. ЗОЮР. І. 71.
Жовч, -чі, ж. Желчь. На мід, не на жовч люде мух ловлять. Ном. № 3083.
Манастири́ще, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ былъ монастырь. 2) Мѣсто, принадлежащее или принадлежавшее монастырю.
Надави́ти Cм. надавлювати.
Опріч, опріче, нар. 1) Кромѣ. Опріч сорочки Біг-ма нічого. Ном. № 1527. Сусід близьких нема опріче вас. Г. Барв. 197. 2) Отдѣльно, особо. Опріч людей собі ходила. Греб. 319.
Свахатися, -хаюся, -єшся, гл. О матеряхъ жениха и невѣсты: вступать въ родство.
Скумбрія, -рії, ж. Рыба. Скумбрія.
Сухоліття, -тя, с. Сухое, бездождное лито. Ном. № 13647.
Хрустіти, -щу, -стиш, гл. Трещать, хрустѣть. Кістки хрустять. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.