Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городський

Городськи́й, -а́, -е́. Городской. Городське телятко, а сільське дитятко. Ном. № 10491.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДСЬКИЙ"
Дря́пання, -ня, с. Царапаніе.
Запосу́дити, -джу, -диш, гл. Занять чѣмъ. Запосужена та бочка буряками. Черк. у.
Молода́, -до́ї, ж. см. молодий.
Набли́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться, нахвататься. Вона наблишкалася з ним такого гріха, що як уже й одвічатиме на тім світі. Зміев. у.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Обклад, -ду, м. Дифтеритъ.
Перелітувати II, -тую, -єш, гл. Провести лѣто. Як мені Господь с'єтий допоміг зиму перезимувати, так мені, Господа с'єтий, допоможи літо перелітувати. Шух. I. 190.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч. Рудч. Ск. І. 98. Чуб. II. 38.
Укріпити Cм. укріпляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.