Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горовитий

Горови́тий, -а, -е. Гористый. Вх. Зн. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОВИТИЙ"
Оврашковий, -а, -е. 1) Принадлежащій суслику, относящійся къ нему. 2) оврашкові хвости. Раст. Triticum cristatum Schrt. ЗЮЗО. І. 139.
Перепійний, -а, -е. Относящійся къ перепою 1. Чуб. IV. 677.
Плідний, -а, -е. = плідливий. Плідна вівця.
Приулок, -лка и -лку, м. Переулокъ. Сів собі на якім там приулку. Федьк.
Прогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. прогріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить, погрѣшить. Що ж єм прогрішив, о що тя питаю, ти ж сама знаєш, як тя кохаю. Гол. Т. 349.
Процвиндрити Cм. процвиндрювати.
Руйновище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. К. Дз. 99. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. К. Іов. 34.
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость. Шейк.
Угорщина, -ни, ж. Венгрія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.