Бідка, -ки, ж.
1) Ум. отъ біда.
2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку.
Бондарювання, -ня, с. Занятіе бочарствомъ.
Госпо́да, -ди, ж. Домъ и хозяйство какой-либо семьи. Пішли до його господи, та й не застали його дома. Покинув матір і господу. Дівчинонько, пусти на господу! — Козаченьку, боюсь поговору. Ум. Госпо́донька.
Добіля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. добіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Добѣливать, добѣлить.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить.
Незділивий, нездільний, -а, -е. Неуслужливый.
Певнота, -ти, ж. = певність.
Повладати, -да́ю, -єш, гл. Повладѣть нѣсколько времени. Молодий пан не довго повладав батьківщиною: усю землю попродав та й повіявся кудись гроші переводити.
Хвалда, -ди, ж.
1) Фалда, складка въ платьѣ.
2) присісти хвалди. Усидчиво работать. А правда, добре присів'їсь хвалди. Cм. фалд.
Шкарупіль, -лі, ж. Обноски мѣхового платья.
