Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горло

Го́рло, -ла, с. 1) Горло, глотка. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. Кричать на все горло. К. ЧР. У горлі пересохло. Треба горло промочити. На го́рло заробля́ти. Зарабатывать на водку. Черк. у. Го́рлом дарува́ти. Освобождать отъ смертной казни. От уже ж бо осуджено, щоби Теклуні ні січено, ні рубано, але щоби Теклу горлом даровано. Гол. І. 53. Го́рлом, на го́рло скара́ти. Казнить смертью. 2) Дуло въ пушкѣ, ружьѣ. Москаль гармати горлом у вічі поставив. Стор. ІІ. 199. 3) Входь въ рыболовный сакъ. Шух. І. 224, 228. 4) Cм. жорна. Шух. І. 261, 264. 5) Съуженное мѣсто кошари въ полонинах. Шух. I. 192. Ум. Го́рличко. Ном. № 11587.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛО"
Братчик, -ка, м. 1) Братъ. Братчику мій любий, вечеряй ти з нами. Федьк. І. 13. Було там багато нашого братчика. 2) Членъ братства (церковнаго и пр.) Чуб. ІІІ. 28. О. 1861. XI. Св. 68. О. 1862, IX. 47. 3) Членъ січі. Понаходило таки чимало братчиків-січовиків. Стор. МПр. 60. 4) Мн. Раст. Melampyrum nemorosum. Вх. Пч. II. 33. Cм. братік, братко, брат. 5) братчик і сестричка. Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.
Бублиця, -ці, ж. Родъ рыбы, Leuciscus rutilis L. Шейк.
Вилучити Cм. вилучати.
Ганьбливий, -а, -е. 1) = ганебний. 2) Стыдливый. Угор.
Заверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить; поворачивать, поворотить. Дике утя... завернуло під крильце головку та й куняє на озерці. Греб. 402. Уже коники запряжені і возики завернуті. МУЕ. III. 139. 2) Заходить, зайти по дорогѣ. Хто б не завернув на двір, або не зайшов у хату, — є кожному горілки чарка. Стор. МПр. 153. І в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. Шевч. 106. 3) Ворочать, воротить. Завертіла миленького, завертала: ой вернися, мій миленький, завернися. Мир. Л. сб. 295. Там пасла гуси дівчина молода. — «Покинь, дівчино, гусоньки завертати». Гол. І. 72. Жолніри, що йшли слідком, завернули собак. Стор. МПр. 112. 4) Приглашать, пригласить зайти, запрашивать, запросить. Оттоді-то удова не убогою себе мала, всіх козаків у двір завертала. Мет. 424. 5) Возвращать, возвратить что. Заверну все твоє. Грин. II. 99. 6) Оскоплять, оскопить (животное). О. 1862. V. Кух. 39. 7)го́лову, мо́зок (кому). Оглуплять, одурять (кого). Не тієї освіти, що серце сушить і голову завертає. О. 1861. XI. 104. Чаще безлично: заверну́ло го́лову, мо́зок (кому). Одурѣлъ (кто). Чуб. III. 131. 8) заверну́ти ніс. Заважничать. Ном. № 2467.
Льот, -ту, м. = літ. Пізнати сову по льоту. Ном. № 7343. Здоров'я льотом вилітає, та по воловому вертає. Г. Барв. 541. За твоїм льотом і ми полетіли і вже не згорнемо крил. О. 1861. III. 7.
Подзвін, -вону, м. Звонъ по умершему. Не без того, що й за подзвін хто перекине. Мир. Пов. II. 63.
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35). Що попоплакала мати наша покійна за батьком! О. 1862. X. 33.
Столець, -льця, м. = стілець.
Шибнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ шибати. Бросить, ударить. П'яному зараз шибне у думку. О. 1862. І. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.