Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городарь

Города́рь, -ря́, м. Начальникъ города? «Та рушай, вісько, під Бендер місто!» Вісько рушає, з гармат стріляє, аж чотирі печі розсипається, татарський городарь іздрігається, міщане ходя, радоньку радя. О. 1861. XI. Св. 56. Вѣроятнѣе, однако, что слово городарь, которое нигдѣ нп разу болѣе намъ не встрѣчалось, является просто передѣлкой какого то другого слова, подобнаго но своей формѣ, но съ забытымъ уже значеніемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДАРЬ"
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці. Залюбовск.
Дербо́вий, -а, -е. Дерновый.
Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).
Зацу́пити, -плю, -пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш. Маркев. 51.
Котусь, ся́, м. Ум. и ласк. отъ кіт. Котусю-братіку! скажи мені скоріше, хто з хазяїнів оттут усіх добріше? Гліб.
Переняти, -ся. Cм. переймати, -ся.
Погарець, -рця, м. пт. удодъ. Шух. І. 23.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.