Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горіх

Горі́х, -ха, м. Орѣхъ (плодъ). Сім міхів оріхів. Ном. № 9207. 1) Орѣшина, орѣховый кусть, орѣховое дерево. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Чуб. ІІІ. 133. Ум. Горі́шенько, горі́шечко, горі́шок. Грин. ІІІ. 407.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІХ"
Віттіль, віттіля, нар. = відти.
Воскобоїна, -ни, ж. Раст. Solidago Virgaurea L. Лв. 101.
Ластовиця, -ці, ж. 1) = ластівка 1. Райські птиці ластовиці весело співають. КС. 1882. IX. 568. 2) = ластівка 2.
Недавній, -я, -є. Недавній. Так ти ще й битись! — скрикнула крамариха на недавню свою товаришку. Мир. Пов. II. 70.
Нехта, -ти, ж. = нахта.
Обпарювати, -рюю, -єш, сов. в. обпарити, -рю, -риш, гл. Опаривать, опарить.
Пополамати, -ма́ю, -єш, гл. Ломать много. Що я попотужила, що я попонудила, що я пополамала рук. Г. Барв. 433.  
Поспитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, спроситься.
Рубець, -бця, м. 1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у. 2) = шрам. 3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. Ум. рубчик.
Толочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать посѣвы, траву. Цуцу, босий! не толоч проса. Ном. № 11233. Паси, паси, коли хоч, тілько управи не толоч. Грин. III. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.