Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горіння

Горі́ння, -ня, с. Горѣніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІННЯ"
Жи́вчик, -ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.
Заплі́снявіти, -вію, -єш, гл. Заплесневѣть, покрыться плѣсенью. Котл. Ен.
Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот — зосталась сама каліч. Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад — покручені фантазії, якусь каліч образів. Левиц. І. 244.
Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд. Макс.
Начубити, -блю, -биш, гл. Надрать за волосы.
Пообкраювати, -краюю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
П'янчити, -чу, -чиш, гл. Напиваться, пьянствовать. На сім світі грішили, горілкою п'янчили. Гн. II. 72.
Спритискувати, скую, -єш, гл. Тѣснить. Вх. Зн. 66.
Улучний Cм. улучен.
Халаштан, -на, м. Скопецъ, кастрать. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.