Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городник

Горо́дник, -ка, м. 1) Огородникъ. 2) Горо́дни́́к. Лопата для вскапыванія огорода — деревянная и желѣзная. Гн. І. 21, 22. Шух. І. 111. Части ея: деревянный фіст, иначе держівно́ (рукоять) и желѣзная лопа́тка съ лійкою, въ которую вставлено держівно; а если лопата деревянная, то ее оковываютъ желѣзнымъ постоло́м. Шух. І. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДНИК"
Безконечне нар. Безконечно.
Випорснути, -ну, -неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув. О. 1862. І. 31.
Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав. Мнж. 131.
Відлуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відлупитися, -плюся, -пишся, гл. Отлупливаться, отлупиться, откалываться, отколоться.
Засмальцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. засмальцюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. Засаливать, засалить, запачкать жиромъ.
Келев, -ва, м. = келеп 2. Гол. Од. 70, 80.
Королювати, -люю, -єш, гл. Быть королемъ. Ой ти будеш, Семене Палію, королем королювати. КС. 1882. III. 613.
Літо́пись, -сі, ж. = іі. лито́пис. К. ЧР. 104.
Підбородок, -дка, м. 1) = підборіддя. 2) им. Серьги. Серьги подъ клювомъ у пѣтуха. Вх. Пч. І. 14. Ум. підбородочок.
Розігнути, -ся. Cм. розгинати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.