Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городник

Горо́дник, -ка, м. 1) Огородникъ. 2) Горо́дни́́к. Лопата для вскапыванія огорода — деревянная и желѣзная. Гн. І. 21, 22. Шух. І. 111. Части ея: деревянный фіст, иначе держівно́ (рукоять) и желѣзная лопа́тка съ лійкою, въ которую вставлено держівно; а если лопата деревянная, то ее оковываютъ желѣзнымъ постоло́м. Шух. І. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДНИК"
Гадваб, -бу, м. = єдваб. Вх. Лем. 401.
Грудни́стий, -а, -е. Имѣющій большую грудь, грудастый. (Чаще говорится о женщинахъ). Грудниста жінка. Міусск. окр.
Мовчу́щий, -а, -е. = мовчазний. Мовчущий був такий, тільки зо мною... розмовляє. Г. Барв. 355. Мовчущі як земля. МВ. (О. 1862. І. 98).
Мося́жний, -а, -е. Изъ желтой мѣди. Шух. І. 285.
Помилуватися, -луюся, -єшся, гл. 1) Полюбоваться. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці. Мир. ХРВ. 8. 2) Поласкать другъ друга. Поцілуймося, помилуймося, хто кому рад. Чуб. IV. 239.
Поодружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Жениться, выйти замужъ (о многихъ).
Розв'язок, -зку, м. Рѣшеніе. Вх. Зн. 60.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.
Шкарубіти, -бію, -єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.