Відвіт, -ту, м. Отвѣтъ. одвіт оддавати. Отвѣчать.
Завітува́ння, -ня, с. 1) Завѣтъ. 2) Завѣщаніе духовное.
Зве́чора нар. Наканунѣ вечеромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміятись.
Колядин, -на?, м.? Встрѣчено только въ началѣ шуточной колядки. Коляд, коляд, колядин, а я в батька один.
Наступати, -па́ю, -єш, сов. в. наступити, -плю́, -пиш, гл.
1) Наступать, наступить на что. Даю вам силу наступати на гадюки.
2) Надвигаться, надвинуться, подходить, подойти. Наступає чорна хмара.
3) Наступать, наступить, нападать, напасть.
4) Наставать, настать. Весна наступає.
Ницювати, -цю́ю, -єш, гл. Выворачивать на изнанку.
Підкозобель, -бля, м. зоол. Cobitis taenia.
Поблудити, -джу́, -диш, гл. Поблудить. Поблудивши по морям, якось і землю видко стало.
2) Заблудиться. Не ідіть лугами, бо поблудите.
3) Ошибиться, напортить въ дѣлѣ. Коби тут не поблудити де в чім.
Правда, -ди, ж. Правда, истина. Все згине, тільки правда зостанеться. Вона мене вірно любить, вона мені правду скаже. Ой не по правді, мій миленький, зо мною живеш. на правду сказати. По правдѣ сказать. Бо те тепер, на правду сказати, що рідко де доброго чувати. Ум. правди́ця, правдонька, правдочка. Тілько в дівоньках правдиці, кілько в коновках водиці. Ніхто мені без милої правдоньки не скаже. Скільки в решеті дірочок, стільки, у їх правдочок. Кілько в решеті водиці, тілько парубкам, привдиці.
Сватати, -таю, -єш, гл. Сватать. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Козак дівку вірно любить. — заняти не смів. — Тим я її не займаю, що сватати маю.
