Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горілиця

Горі́лиця, -ці, ж. = Горілка. К. ЦН. 281. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити. Чуб. V. 1099.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІЛИЦЯ"
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Заква́сити, -ся. Cм. заквашувати, -ся.
Копиля, -ля́ти, с. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Лопотю́чий, -а, -е. Сильно шуршащій, сильно шелестящій. Купила собі ситцю на спідницю, та там такий цупкий та лопотючий. Полт.
Нюхарь, -ря́, м. Нюхатель (нюхающій табакъ). Мнж. 173.
Оббріхувати, -хую, -єш, сов. в. оббреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Конст. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол.
Перебути, -ся. Cм. перебувати, -ся.
Помість нар. Будто, словно. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш. МВ. І. 131.
Посів, -ву, м. Посѣвъ, сѣвъ. Із вороха осталось панові мішечків з п'ять, — тільки шо на посів. Грин. II. 70. В кого нема на посів, то (тому) й своїм засіє. Стор. II. 40.
Роспросторювати, -рюю, -єш, сов. в. роспросто́рити, -рю, -риш, гл. 1) Распространять, распространить, простирать, простереть. Ти своє величне з неба на всю землю роспросторив. К. Псал. 14. Тінь темної ночі піднімала своє чорне крило і роспросторювала усюди темноту. Мпр. Пов. II. 115. 2) Разставлять, разставить (руки). Роспросторила руки, наче крила. Грин. II. 280.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.