Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горілиця

Горі́лиця, -ці, ж. = Горілка. К. ЦН. 281. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити. Чуб. V. 1099.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІЛИЦЯ"
Вівтарний, -а, -е. Олтарный.
Волод, -ду, м. Влажность. Шух. I. 139.
Гарбузя, -зяти, с. = гарбузеня. Дурний бойко, не видів огірків, та й каже, що то гарбузіта. Фр. Пр. 102.
Ґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шумѣть, кричать. Ґвалтують, сказано, навспряжки цокотухи (жінки). Греб. 379. Чого (собаки) так ґвалтують? Стор. МПр. 112. Той чоловік став ґвалтувати. Драг. 184. 2) Производить насиліе, насиловать. 3) Производить тревогу, звать на помощь.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Намогти́ся Cм. намагатися.
Примочити Cм. примочувати.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Камен. у. Ум. трюшко́м. Чуб. II. 590.
Хабзина, -ни, ж. = бузина. Вх. Пч. II. 36.
Щадність, -ности, ж. = ощадність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.