Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горілиця

Горі́лиця, -ці, ж. = Горілка. К. ЦН. 281. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити. Чуб. V. 1099.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІЛИЦЯ"
Бурок, -рку, м. Мостовая, вымощенная улица или дорога. Гн. II. 196. на бурку жити. Жить на авось. Ном. № 10320. сидіти на бурку. Быть безъ мѣста. Подольск. г. Хвалити Бога, коли трапиться добре місце, а як же сидітиме на бурку. Левиц. І. 208. Був старий священник у Покрови. Висвятившись десь, не пристав на унію; от же не правив, на бурку сидів у Покрови, аж поки знов не настало благочестіє. КС. 1884. VIII. 724.
Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо. Ном. № 3514.
Гучні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться болѣе шумнымъ, звучнымъ.
Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Чуб. III. 133. Червоне намисто в шинкарки зависло. Чуб. V. 582. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. ХС. ІІІ. 57. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. Г. Барв. 223. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3)на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста. Камен. у.
Нешеретований, -а, -е. 1) О зернѣ: не очищенный отъ шелухи передъ помоломъ. 2) нешерето́вана шля́хта. Захудалая, обѣднѣвшая, необразованная шляхта. Пан Кулінський був собі шляхтич з тієї дрібної нешеретованої шляхти, що крізь щаблі вилітає. Св. Л. 275.
Покуштування, -ня, с. Проба, отвѣдываніе.
Ревіння, -ня, с. Ревъ, мычаніе. Ревіння альпійських коров. Левиц. Пов. 134.
Росподіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росподіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Распредѣлять, распредѣлить, раздѣлять, раздѣлить. Я казав: нехай мати росподілять між нами усе, як прийдуть; так ні, він не послухав. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Тяти, тну, тнеш, гл. 1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. АД. І. 24. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти. Рудч. Чп. 132. 2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні? Шейк. 3) Кусать, жалить. Тяли комарі. 4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть. Ном.
Ціпок, -пка, м. 1) Палка, трость, посохъ. Маркев. 123. Рудч. Ск. II. 10. На плечах торбина, в руці ціпок, а на другій заснула дитина. Шевч. 79. Ціпком все землю колупав. Котл. Ен. II. 74. 2) Хворостина, прутъ. Шух. І. 110. 3) = ши́нка 2. МУЕ. ІІІ. 25. Шух. І. 256. 4) = шофта. МУЕ. ІІІ. 25. 5) Въ оборо́зі (см). тоже, что и бильце. (Cм. бильце 10). Вх. Зн. 42. 6) = шабе́ль. Вх. Зн. 78. Ум. ціпо́чок. Рудч. Ск. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.