горілиця
Горі́лиця, -ці, ж. = Горілка. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Том 1, ст. 311.