Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горілиця

Горі́лиця, -ці, ж. = Горілка. К. ЦН. 281. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити. Чуб. V. 1099.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІЛИЦЯ"
Ара́п, -па и ара́пин, -на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. Желех. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.
Голодраб, -ба, м. = голодранець. Полт.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив. О. 1862. V. 85.
Куцолапий, -а, -е. Съ короткими ногами. Подольск. г.
Обіпрати Cм. обпірати.
Охандужити, -жу, -жиш, гл. Одурачить, осрамить. Не дай, Господи, єк із москалем зчепиться... так і охандужить. Рудч. Ск. II. 170.
Погейкувати, -кую, -єш, сов. в. погейкати, -каю, -єш, гл. Кричать, покрикивать: гей! погонять. Вже плугатарі погейкують, а вівчарики посвистують. Н. п.
Поштовхувати, -хую, -єш, гл. Поталкивать. Я дурня свого в спину поштовхую. Г. Барв. 307.
Чесно нар. 1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче. 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Алв. 27. Батька чесно поховали. Г. Барв. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.