Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городин

Городи́н, -на, м. Въ пѣснѣ то же, что и го́род. Ой город, город, городин, приїхав Андрієчко челядин. Маркев. 105. Своего рода licentia poetica, допущенная пѣсней ради риѳмы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИН"
Батуньо, -ня, м. Ум. отъ батько.
Белей, -лея, м. 1) Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 291. Cм. бедрак. 2) Пентюхъ; болванъ. Вх. Лем. 391.
Блекнути, -ну, -неш, гл. Блекнуть, увядать.
Бударажити, -жу, -жиш, гл. Снаряжать (судна). Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ: Швидче човни бударажить та у християнську землю одпливать. ЗОЮР. І. 178.
Загляда́ння, -ня, с. Засматриваніе, заглядыванье.
Костяк, -ка́, м. = кістяк.
Крет, -та, м. = кріт. Вх. Лем. 428.
Кружанин, -на, м. Участникъ хороводнаго круга. Грин. III. 105.
Млинкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Очищать зерновой хлѣбъ на вѣялкѣ. Винниц. у.
Оббити, -ся. Cм. оббивати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.