Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городин

Городи́н, -на, м. Въ пѣснѣ то же, что и го́род. Ой город, город, городин, приїхав Андрієчко челядин. Маркев. 105. Своего рода licentia poetica, допущенная пѣсней ради риѳмы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИН"
Безкарність, -ности, ж. Безнаказанность. Желех.
Бортуля, -лі, ж. Глупая женщина. Вх. Лем. 394.
Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.
Крутенький, -а, -е., Ум. отъ крутий.
Ма́рність, -ности, ж. 1) Суета, тщета, суетность. 2) Ничтожность, пустота.
Навину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навернуться, подвернуться, случайно встрѣтиться.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе. Желех.
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ. Чуб. I. 283.
Продерти, -ся. Cм. продирати, -ся.
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.