Брила, -ли, ж. Глыба, большой кусокъ. Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. Ум. брилка, брилочка.
Даремні́сінько нар. 1) Совершенно даромъ. 2) Совершенно напрасно. Даремнісінько ви, панночко, боялися.
Жура́в, -ва, м. 1) = журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. 2) = журавель 2. Ум. жура́вчик.
Загугни́ти, -гню́, -ни́ш, гл. Заговорить въ носъ, загнусить. Аж ось пан Олексій покинув читати та як загугнить з своїми школярами. І мені Господь послав побратима, — загугнив Кривоніс.
Злеге́нька и злегесенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Золотарь, -ря́, м.
1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря.
2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Ум. золота́рик.
Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби.
Почутка, -ки, ж. Слухъ, молва. Пішла почутка, що у панів людей царь одбере.
Роздратовувати, -вую, -єш, сов. в. роздратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Раздражать, раздражить. Мати думали мене налякати, та тільки гірше мене роздратували.
Тіпати, -паю, -єш, гл.
1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ.
3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця.
4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений.
