Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горниця

Го́рниця, -ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. Ум. Го́рничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНИЦЯ"
Бринтало, -ла, с. = бретналь. Желех.
Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Дєдик, -ка, м. Ум. отъ дєдьо.
Додзьо́бати Cм. Додзьобувати.
Дяче́нко, -ка, м. Сынъ дьячка.
Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
Кульбанка, -ки, ж. = кульбавочка. Лв. 99.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Портянка, -ки, ж. Сукно съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ. Гол. Од. 55.
Продержати, -жу, -жиш, гл. Продержать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.