Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горниця

Го́рниця, -ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. Ум. Го́рничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНИЦЯ"
Моргу́н, -на, м. 1) Часто мигающій глазами, мигунъ, моргунъ. 2) Волокита.
Обрубина, -ни, ж. 1) Въ деревянной стѣнѣ хаты: верхнее бревно, которымъ заканчивается стѣна. Шух. I. 91. 2) Каждый изъ брусьевъ, въ которыхъ въ меньницѣ укрѣпленъ нижній жерновъ. Лебед. у. (Залюб). Мик. 481.
Операч, -ча, м. Кресло. Вх. Уг. 256.
Повідшукуватися, -куємося, -єтеся, гл. То-же, что и відшукатися, но во множествѣ.
Поперепрасовувати, -вую, -єш, гл. Перегладить вновь (во множествѣ).
Рева, -ви, об. Плакса. Черк. у. О. 1862. IX. 119. Он рева яблука розсипала. Ном. № 13978. Ув. ре́вище. Оце ще ревище!
Роєчок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Сінечки, -чок, мн. ум. отъ сіни.
Таралишник, -ка, м. Раст. Gentiana cruciata L. Анн. 154.
Теліга, -ги, ж. 1) Телѣга. Мій брат Кондрат на горах, на водах, на желізі, на телізі, на рачачій нозі. Ном. стр. 302, № 425. 2) Деревянный треугольникъ подъ плугомъ. Борз. у. Ум. телі́жка, телі́жечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.