Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горня

Горня́, -ня́ти, с. Горшочекъ. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Левиц. І. 37. Ум. Горня́тко. Єсть молоко, — буде і горнятко. Ком. Пр. № 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНЯ"
Ґрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = Ґрасувати 1.
Клинцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Забивать клинъ. Харьк. г. 2) Набивать стѣну для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.
Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Насолодити Cм. насолоджувати.
Підбрехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
Плоскінний, -а, -е. Сдѣланный изъ плосконі. Дасте на мене шитую сорочку. — Де ж тобі, мила, шитої узяти? Будеш, тя мила, в плоскінній лежати. Мет.
Прикротно нар. Спѣшно. Увійшла в пекарню Палажка, а попадя щось саме прикротно поралась коло тіста. Г. Барв. 156.
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу. Рудч. Ск. І. 157.
Терплячкий, -а́, -е́ Терпѣливый. НВолын.
Турчин, -на, м. Турокъ. Оттаке то! тяжко, тату, із своєї хати до турчина поганого в сусіди прохатись. Шевч. Ум. турчи́нонько. Гол. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.