Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горня

Горня́, -ня́ти, с. Горшочекъ. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Левиц. І. 37. Ум. Горня́тко. Єсть молоко, — буде і горнятко. Ком. Пр. № 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРНЯ"
Кривоніг, -но́гу, м. Родъ вышивки. Чуб. VII. 415, 427.
Куцохвостий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31.
Мущени́н, -на и мущи́на, -ни, м. Мужчина. Шух. І. 32.
Перекапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, окончательно испортить.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Проклятущий, -а, -е., Ум. отъ проклятий. Бранное слово. Така натура вже проклятуща удасться. Рудч. Ск. II. 174. А проклятущий хміль як рута зеленів. Греб. 371.
Стрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Сукманич, -ча, м. Старшій въ компаніи древорубовъ, староста ихъ. Вх. Зн. 67.
Упевнення, -ня, с. Увѣреніе.
Шамротіти, -рочу, -тиш, гл. = шамріти. Прилуц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.