Брикнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брикати.
1) Лягнуть. Кобила брикнула ногою.
2) Упасть, кувыркнуться.
Гузи́чний, -а, -е. Заднепроходный. Ки́шка гузи́чна. Прямая кишка.
Добу́ти, -ся. Cм. Добува́ти, -ся.
Дохожа́лість, -лости, ж. Пожилыя лѣта. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись.
Закля́тий, -а, -е. !) Заклятый, заколдованный. З того часу ставок чистий заріс осокою; не купаються дівчата, обходять горою; як углядять, то христяться і зовуть заклятим. Закляті гроші хоч і знайдеш, то аби як і не візьмеш. 2) Упорный; жестокій. Вони на тебе ворогують, — я буду ворог їм заклятий. Ой приїхав чоловік додому заклятий, бив же мене, волочив до самої хати.
Кривоприсяжний, -а, -е. Клятвопреступный. Кривоприсяжний... слуго!
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Парогач, -ча, м. = олень.
Посмертний, -а, -е. Посмертный.
Сіделка, -ки, ж. Сѣделка.
