Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горлатий

Горла́тий, -а, -е. 1) Крикливый, горластый. Цитьте, цитьте, горлатії ворони. К. ЧР. 297. Мовчи бо, жутко, не будь така горлата. Чуб. II. 348. 2) О ружьѣ, горшкѣ и пр.: имѣющій широкое отверстіе, широкогорлый. Покрепились, підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбану. Г. Барв. 180. 3) О мережк'ѣ: съ большими отверстіями. Славян. у. 4) Горла́та я́ма = Горлаха. Складав зерно.... в горлаті ями. Мир. ХРВ. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛАТИЙ"
Ганде нар. Тамъ. Вх. Лем. 402.
Гряді́ль, -ля, м. = Граділь. Угор. Вас. 199.
Задриста́тися, -щу́ся, -єшся, гл. Запачкаться поносомъ.
Ме́чет, -ту, м. 1) Печь для хлѣба (у черноморскихъ рыбаковъ). Поставили мечет, чи піч для хліба. Левиц. ПЙО. І. 86. 2) Лѣсокъ въ степи. Хорольск. у.
Одм Cм. отъ відмага до відм'ялити.
Опір 1, опо́ру, м. Сопротивленіе.
Підсідка, -ки, ж. Засада. Желех. На підсідка іти на заяця. Вх. Зн. 49.  
Струпкуватий, -а, -е. То-же, что и струпуватий 2. Струпкувате сукно — сукно не гладкое, въ узелкахъ. Н. Вол. у.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. О. 1861. VIII. 8. Хочу цюці. Зміев. у.
Чабанування, -ня, с. Профессія пастуха овецъ, пребываніе пастухомъ овецъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.