Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горлатий

Горла́тий, -а, -е. 1) Крикливый, горластый. Цитьте, цитьте, горлатії ворони. К. ЧР. 297. Мовчи бо, жутко, не будь така горлата. Чуб. II. 348. 2) О ружьѣ, горшкѣ и пр.: имѣющій широкое отверстіе, широкогорлый. Покрепились, підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбану. Г. Барв. 180. 3) О мережк'ѣ: съ большими отверстіями. Славян. у. 4) Горла́та я́ма = Горлаха. Складав зерно.... в горлаті ями. Мир. ХРВ. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛАТИЙ"
Будчик, -ка, м. Сторожъ желѣзнодорожный, живущій по линіи въ будкѣ. Мені будчик дав дорогу, до пропуст був незапертий, знятий, — я і з'їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. ( Залюбовск.).
Долупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Дошелушиться.
Невдалеку нар. Неподалеку.
Одід.. Cм. отъ віді... до Відідратися.
Подонюхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Донюхаться (о многихъ),
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Продавання, -ня, с. Продажа, продаваніе. Харьк. у.
Прохатарь, -ря, м. = прохач. Пришили прохатарі ті, що на церкву просять. — Ну, набери їм ківш пшениці. Харьк.  
Ростоплюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростоплятися.
Сівбина, -ни, ж. Посѣянное зерно, посѣвъ. Шух. І. 165. При роботі в городі, або в полі не можна нічого їсти, бо птаха зїла би сівбину. Шух. І. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.