Безглуздіти, -дію, -єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
М'яки́на и мняки́на, -ни, ж. Мякина. Скале зуби, як собака на м'якині. Ум. м'яки́нка и иняки́нка. І се слово не м'якинка.
Невлад нар. Некстати, не подходить. Коли моє тобі невлад, — я з своїм назад.
Ожеред, -ду, м. Скирда соломы. Хліб вимолотив — сами солома стоїть, завалив увесь город ожередами. Косіть, хлопці, очерет та складайте в ожеред. Усього торік сіна було ожередів з двадцять.
Пекарський, -а, -е. Принадлежащій пекарю.
Поленько, -ка, с. Ум. отъ поле.
Сірнишниця, -ці, ж. Спичечница.
Укрівавити Cм. укрівавлювати.
Форкання, -ня, с. Фырканіе.
