Горну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає.
Ди́бці, -ців, ж. мн. ум. отъ диби.
Доправля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Требовать, добиваться. Свого доправляйся, роду не чужайся. 2) — за що. Требовать уплаты. Стахова ка доправляється за курчата.
Коло II, пред. 1) Около, вокругъ. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється? Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. 2) Возлѣ, подлѣ. Заховаю змію люту коло свого серця. Звелів їх садовити купа коло купи. 3) коло чо́го ходити. Заниматься чѣмъ либо. коло ко́го ходити. Заботиться о комъ, присматривать за кѣмъ.
Ліпа́к, -ка, м. 1) Работникъ, обмазывающій глиной стѣны. 2) Пирогъ.
Ми́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ миша. 2) Непроизвольное подергиваніе мускуловъ. В Оришки... забігала по егіду мишка. Верхню губу мишка тіпала. 3) = мишокрілик.
Подути, -дму, -дме́ш, гл. Подуть. Живеш як у решеті: відки вітер подме, то повні хати.
Прогостювати, -тюю, -єш, гл. Прогостить. Цілий день прогостює було. Чи довго, старий, прогостюєш у нас?
Рівняти, -няю, -єш, гл.
1) Дѣлать ровнымъ, гладкимъ, равнять, выравнивать. Він мені дарує силу і рівня мою дорогу. Богу правий путь рівняйте.
2) Сравнивать, приравнивать. Рівня ягня проти коня. З панським свого язика не рівняй, бо як довгий, то притнуть, а як короткий, то витягнуть.
Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Святий спокою, добре з тобою.
