Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горлянка

Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. Аф. 366. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. ЗЮЗО. І. 114. б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛЯНКА"
Відціль нар. = відсіль.
Гони́тельство, -ва, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. XII. 130.
Да́лека Употребляется какъ существ., но безъ имен. пад. Не боїться ніякого далека. Забачив Бог і з далека, та ще з далекого далека.
Крапчистий, -а, -е. краплистийКрапчастий дощ. Мнж. 148. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний. Зміев. у.
Морозю́к, -ка, м. = птица водомороз. Вх. Пч. II. 8.
Нахтовий, -а, -е. Нефтяной. нахто́ва ля́мпа. Керосинная лампа. Шух. I. 104.
Подокуповувати, -вую, -єш, гл. Докупить (во множествѣ).
Поодг.. Cм. повідг..
Стрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. стрінути, стріти, стріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Як вовк: що стрів, те ззів. Ном. № 4849.
Тисина, -ни, ж. 1) Тисовое дерево. Гол. II. 60. 2) Раст. Lycopodium complanatum L. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.