Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горлянка

Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. Аф. 366. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. ЗЮЗО. І. 114. б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЛЯНКА"
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Душі́вка, -ки, ж. Полоса земли въ надѣлѣ, приходящаяся на одну ревизскую душу. Нѣжин. у.
Канастас, -су, м. Иконостасъ. І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі. Стор. І. 148. Канастас новенький, церква веселенька. О. 1862. IX. 64.
Накру́чувати, -чую, -єш, сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. Ном. № 3114. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ).
Намасти́р, -ра, м. Манастирь.
Нижник, -ка, м. 1) Въ картахъ: валетъ. 2) Нижник. Одинъ изъ распиливающихъ дерево на доски, стоящій внизу.
Платіж, -жу, м. платіжка, -ки, ж. Платежъ.
Рандарський, -а, -е. = орандарський. К. Досв. 13.
Тмастий, -а, -е. Темноцвѣтный? Левч. 161.
Черенній зуб. Коренной задній зубъ. Вх. Пч. І. 15. Cм. черевіний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.