Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горовий

Горови́й, -а́, -е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. Н. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОВИЙ"
Ди́кість, -кости, ж. Дикость.
Доруба́ти, -ся. Cм. дорубувати, -ся.
Панянка, -ки, ж. Барышня. Були і тії там панянки, що наряжались на показ. Котл. Ен. III. 48. Ум. панянонька, паня́ночка. Всі дівоньки-паняноньки таночок ведуть. Чуб. V. 891.
Подоставатися, -таємо́ся, -єтеся, гл. 1) Достаться (во множествѣ). Він собі добру частку вхопив, а нам аби що подоставалося. 2) Добраться (о многихъ). Вже не скоро, один по одному, подоставалися і ми в Полтаву.
Протурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Пробезпокоиться.
Синявча, -чати, с. = синяк 6. Вх. Зн. 30.
Скришити, -шу, -шеш, гл. Искрошить. На капусту скришу.
Сокирницький, -а, -е. Плотничій. Сокирницька робота. Рк. Левиц.
Спижарня, -ні, ж. Чуланъ для провизіи, кладовая.
Цуприкувати, -кую, -єш, гл. Тянуть, тащить, рвать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.