Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ.
Верхоглядка, -ки, ж. Поверхностная женщина. Як почали вчащати якісь приятельки, верхоглядки та верхоумки, то й звели її ні на що.
Зімови́к, -ка, м. 1) Погребъ, куда на зиму кладутъ ульи съ пчелами. Уже останнії дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зімовик поставили. 2) = зімовник. Наш таки січовик Печина привіз його з якогось зімовика.
Їжа, -жі, ж. Ѣда.
Непокірниця, -ці, ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице.
Підбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підбитися, підіб'ю́ся, -бешся, гл.
1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце.
2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися.
Поласкавішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться ласковѣе, добрѣе, милостивѣе. Одвези їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають.
Смачити, -чу, -чи́ш, гл. Придавать вкусъ, дѣлать вкуснымъ.
Тилок, -лка́, тило́чок, -чка, м.
1) Ум. отъ тил.
2) Задняя часть обуви, задникъ.
Устругати, -жу, -жиш, гл. Строгать, быть въ состояніи строгать. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.
