Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горовий

Горови́й, -а́, -е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. Н. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОВИЙ"
Висватати Cм. висватувати.
Відбрести, -бреду, -деш, гл. Отойти въ бродъ отъ какого нибудь мѣста. Відбрів од берега трохи.
Гаїлка, -ки, ж. = гаївка. Желех. Гол. II. 177.
Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый. Желех.
Жа́лка, -ки, ж. = жатка. Н. Вол. у.
Конопельки, -льок, ж. мн. Ум. отъ коно́плі.
Опухати, -ха́ю, -єш, сов. в. опух(ну) ти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть. Поки багатий стухне, то вбогий опухне. Ном.
Перекликання, -ня, с. Перекликаніе. Перекликання людей, що заблудились в горах. Левиц. Пов. 136.
Понамантачувати, -чую, -єш, гл. Наточить косы мантачкою.
Прало, -ла, с. Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Камен. у. Вх. Зн. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.